Лабораторна робота №4

Тема: Створення і використання електронного навчально-методичного комплексу в навчальному процесі.

Мета: навчитися розробляти структуру , створювати та використовувати електронного навчально-методичного комплексу у навчальномуу процесі.

Обладнання:

1. Електронний курс лекції 4. 2. Комп’ютер з ОС Windows та пакетом програм Microsoft Office, підключений до локальної мережі ВДПУ та мережі Інтернет.

Теоретичні відомості

Початок ХХІ століття характеризується бурхливим зростанням обсягів інформації, що відображається в об’ємі знань, якими мають володіти студенти ВНЗ, а особливо в збільшенні обсягів змісту навчання. В зв’язку з тим, що терміни навчання не збільшуються, а складність програм зростає, впровадження в навчальний процес кредитно-модульної системи навчання, яка відповідає вимогам Болонського процесу зумовило необхідність побудови навчального процесу на основі використання інформаційно-комунікаційних технологій навчання, їхнє наповнення та використання в ІОС навчального закладу.

Нині є доволі значна кількість електронних навчальних посібників, електронних навчально-методичних комплексів з різних дисциплін, курсів, які розміщені на сайтах навчальних закладів у мережі Інтернет, локальних мережах, а також на електронних носіях.

Розгляньмо особливості і переваги таких комплексів. Навчально-методичний комплекс – сукупність всіх навчально-методичних документів, в яких дається опис майбутнього навчально-виховного процесу.

Інакше кажучи, навчально-методичний комплекс (НМК) – це певна, чітко визначена сукупність навчально-методичних документів, що становлять модель освітнього процесу, яку згодом реалізують на практиці.

Як відомо, призначення НМК дисципліни полягає в тому, щоб повністю забезпечити навчальний процес з певної дисципліни. НМК складається з двох частин:

1) матеріали з планування вивчення дисципліни;

2) матеріали з організації і проведення навчального процесу.

Перехід вищих навчальних закладів на кредитно-модульну систему навчання, за якою 1/3 навчального часу відводиться на самостійну роботу, зумовив модернізацію навчального процесу, яка була б адекватною вимогам сьогодення. Це можливо зробити шляхом впровадження ІКТ у навчальний процес. Здійснення інформатизації освіти – один із шляхів модернізації навчально-виховного процесу.

Розгляд різних аспектів інформатизації навчально-методичного забезпечення є вимогою сьогодення вищої освіти.

Що являє собою електронний навчально-методичний комплекс? ЕНМК – це дидактична система, в якій з метою створення умов для педагогічної активності, інформаційної взаємодії між викладачами та студентами інтегруються прикладні програмні продукти, бази даних, а також інші дидактичні засоби і методичні матеріали, що забезпечують та підтримують навчальний процес.

Є й інші визначення ЕНМК.

ЕНМК для ВНЗ – це електронне видання, що включає сукупність навчально-методичних матеріалів, які сприяють ефективному засвоєнню студентами навчального матеріалу, що входить до навчальної програми дисципліни (або блоку дисциплін) підготовки студентів зі спеціальності.

ЕНМК включає такі компоненти:

− навчальна програма дисципліни – програма засвоєння навчального матеріалу, що враховує специфіку підготовки студентів з певного напряму або спеціальності, яка відповідає державному стандарту;

−   методичні рекомендації з вивчення дисципліни для студентів, що становлять комплекс рекомендацій, пояснень, котрі дозволяють студенту оптимальним чином організувати процес вивчення дисципліни. До методичних рекомендацій входять методичні вказівки з вивчення курсу, з виконання контрольних, курсових, випускних робіт, дипломних робіт та проектів;

−  навчальні та навчально-методичні матеріали до занять: лекційних, семінарських, практичних, що представлені у вигляді конспектів лекцій, електронними посібниками, електронними лекціями, збірниками вправ і задач, збірниками планів семінарських занять, лабораторних робіт;

− навчально-довідникові матеріали: словники, довідники, державні законодавчі акти, нормативно-методичні, нормативно-технічні документи, стандарти, інструкції, керівництво до використання програм;

−  навчально-наочні матеріали включають електронні альбоми ілюстрацій, атласи, комплекси плакатів, відеофільми, слайди електронних презентацій, Веб-документи, колекції звукових фільмів;

−       словник термінів, глосарій – спеціальні терміни дисципліни, зміст яких потребує пояснення;

−       форми поточного, проміжного і підсумкового контролю – це тематика рефератів, доповідей, контрольні запитання до кожної теми навчальної програми, до всього курсу; збірники контрольних або тестових завдань, комп’ютерні тестові системи;

−   матеріали професійного спрямування – перелік установ, на базі яких здійснюється практика студентів, графік проходження практики, зразок щоденника практиканта, перелік матеріалів до установчої і звітної конференцій, методичні рекомендації до оформлення документів та ін.;

− навчально-бібліографічні матеріали: навчально-бібліографічний довідник; списки нормативних, законодавчих актів, перелік нормативних і нормативно-методичних документів, комп’ютерних програмних засобів.

Склад ЕНМК може варіюватися – це залежить від конкретної дисципліни, спеціальності та ін.

ЕНМК зазвичай включають мультимедійні курси, кожний з яких становить комплекс пов’язаних структурованих дидактичних одиниць, які представлені в цифровій формі, котрий містить всі компоненти начального процесу.

Мультимедійний курс – засіб комплексного впливу на студента шляхом узгодження концептуальної, ілюстративної, довідкової, тренажерної, контролюючої частин.

Структура і користувацький інтерфейс цих частин курсу мають на меті здійснювати ефективну допомогу в процесі вивчення матеріалу.

Метою створення ЕНМК є:

−  різноманітність форм представлення інформації (текст, гіпертекст, графіка, відео-, аудіо інформація, анімовані об’єкти, засоби мультимедіа, що розкривають нові можливості навчального процесу, забезпечують занурення студента в пізнавальний процес);

−       інтерактивність ЕНМК у реальному часі, яка реалізується на мультимедійному комп’ютері;

−   можливість адаптації змісту навчального матеріалу до індивідуальних особливостей студентів;

−       невербальне середовище навчання;

−  можливість швидкого та точного пошуку необхідного навчального матеріалу за ключовими словами;

−     можливість дистанційного, масового і самостійного навчання з використанням ЕНМК, які розміщені на сервері комп’ютерної мережі.

Зазначимо деякі недоліки ЕНМК:

−       порівняно значна вартість ЕОМ;

−    необхідність програмного забезпечення для роботи з певним ЕНМК;

− оволодіння особливостями інтерфейса кожного окремого ЕНМК;

− необхідність набуття студентами спеціальних навичок маніпуляції мультимедійними ресурсами.

Навчання студентів ВНЗ на основі використання ЕНМК

Найхарактернішою ознакою сучасного етапу розвитку освіти в розвинених країнах світу є інтенсивна комп’ютеризація та інформатизація освіти. Комп’ютеризація дозволяє зробити викладача і студента рівноправними партнерами в процесі навчання. При цьому можливі два шляхи здійснення навчання.

Розгляньмо шляхи, за якими відбувається навчання у ВНЗ з використанням ІКТ: перший - за умови збереження традиційної форми навчання нові інформаційні ресурси (комп’ютер, Інтернет) використовуються лише як засоби забезпечення більш ефективного одержання професійних знань. За їх допомогою студенти знайомляться з навчальними програмами курсів, з літературою, яку необхідно опрацювати під час вивчення конкретних курсів; їм пропонують тестові завдання для перевірки засвоєння матеріалу; збірники задач, вправ, теми дискусій, курсових робіт і т. ін. Тобто комп’ютер та Інтернет виконують роль чинника з поліпшення засобів зв’язку між викладачами й студентами.

Інший шлях - дистанційне навчання як самостійна форма навчання, коли в мережі Інтернет пропонуються окремі курси.

Проте за обох підходів необхідні навчально-методичні матеріали, на основі яких можливе навчання, що орієнтоване, головним чином, на самостійну роботу студентів. Для одержання ефективного результату необхідно підготувати цілий комплекс матеріалів, що складають «кейси» студента та викладача. В процесі формування таких кейсів все більшої популярності набуває мультимедіа-підхід, коли студент забезпечується електронними навчально-методичними комплексами. Ці ЕНМК становлять структуровані особливим чином інформаційні матеріали та записані на магнітні носії або доступні через комп’ютерну мережу.

Реалізація основних задумів педагогів стосовно структури і подання навчального матеріалу можлива лише за умов їхньої участі в створенні ЕНМК. Така спільна робота викладача і групи розробників найбільш ефективна, вона дозволяє включати окремі готові фрагменти в навчальний процес, здійснювати коригування.

У системі освіти ЕНМК є програмно-інформаційним посередником між студентами і викладачами, тому функції ЕНМК полягають у створенні підтримки користувачів.

ЕНМК використовується в таких основних процесах функціонування системи освіти, як навчання, інформування, комунікації. ЕНМК використовується в допоміжних і управлінських процесах: інсталяції, модернізації інформаційних ресурсів, документуванні, навчанні студентів.

Розгляньмо функції системи навчання студентів з використанням ЕНМК.

У процесі навчання ЕНМК має виконувати такі функції:

−    збереження навчальних матеріалів з усіх дисциплін;

−    вибір змісту, послідовності і методики навчання;

−    представлення навчальних матеріалів у зручному і наочному вигляді;

−    допомога під час розв’язування задач;

−    подання звітів і контрольних робіт;

−    комп’ютерна модернізація об’єктів і процесів, що вивчаються;

−    обробка результатів експерименту;

−    підтримка розробки навчальної документації;

−    контроль знань.

Інформування має на увазі такі функції ЕНМК:

−    пошук навчальної інформації за запитом;

−    подання поточної інформації з організації навчального процесу.

До функції комунікації ЕНМК можна віднести комунікацію між студентами і викладачами, між студентами в групі, між студентами та іншими учасниками тематичних конференцій.

Процес документування відображається в ЕНМК такими функціями:

−    ведення журналу успішності;

−    виконання копій навчальних матеріалів за запитом учня, викладача.

Процес навчання студентів підтримується в ЕНМК функцією надання допомоги.

Таким чином, інтеграція розглянутих функцій під єдиним інтерфейсом дозволить значно підвищити якість ЕНМК і продовжити термін його експлуатації.

У практиці педагогічної діяльності все ширше використовуються різноманітні електронні матеріали: навчальні та робочі програми; плани-графіки лекційних і практичних занять; теоретичні матеріали; хрестоматії, словники; карти і схеми, таблиці, ілюстрації, збірники задач і вправ; теми творів, рефератів, курсових; питання і тести для самоконтролю; моделюючі програми для проведення ділових ігор та інше.

Відповідна методична та технологічна систематизація вище розглянутих матеріалів забезпечує створення ЕНМК:

−    структура модулів має бути чіткою і відповідати логіці розвитку змісту і принципам дидактики;

−    кожний модуль має бути сформованим як завершений обсяг інформації;

−    структура модуля має відповідати змісту;

−    назви модулів і тем мають бути чіткими, стислими і відповідати програмі;

−    обсяг змісту модуля має відповідати значущості та складності матеріалу;

−    основними видами контролю та звітності студентів за кожним модулем можуть бути тести, контрольні роботи;

−    тривалість роботи студента над кожним модулем не повинна перевищувати встановлених норм;

−    послідовність і конкретні терміни роботи над змістом навчального матеріалу, контроль за якістю знань визначається студентом спільно з педагогом.

Основними компонентами ЕНМК є:

1.  Програма-навігатор, що виконує організаційні та сервісні функції (реєстрація студента, довідкова інформація з дисципліни, котра вивчається, відстеження траєкторії навчання студента, фіксування результатів навчання).

2.  Електронний навчальний посібник, який становить набір взаємопов’язаних HTML документів, що об’єднані в єдину логічну структуру, котра включає текст, статичні та динамічні зображення, елементи меню і навігації.

3.  Автоматизований лабораторний практикум.

4.  Система тестування та контролю.

Найбільш повним вважається ЕНМК, що містить:

−    анотацію до курсу, в якій наводиться коротка характеристика ЕНМК, його переваги, для кого він призначений;

−    робочу програму, що сформована на основі Державного стандарту з професії (спеціальності), типової програми з даної дисципліни;

−    керівництво щодо вивчення дисципліни (методичні вказівки для викладача, студента, учня), яке включає вказівки для самостійного вивчення теоретичного матеріалу, виконання практичних завдань; вказівки з технології вивчення навчального матеріалу на певному рівні, послідовності використання всього навчально-методичного комплексу, навчальних модулів, блоків, навчальних одиниць;

−    навчальний посібник містить виклад навчального матеріалу (теоретичного, практичного) відповідної дисципліни, що відповідає робочій програмі та структуруванню на методичні дози (модулі, блоки, начальні одиниці);

−    практикум, що використовується для формування вмінь та навичок на основі застосування теоретичних знань, які застосовуються під час розв’язування практичних завдань;

−    тести або тестуючі системи, які використовуються для перевірки рівня засвоєння навчального матеріалу на початковому, проміжному та підсумковому етапах;

−    довідник, котрий містить відповідні матеріали, таблиці, визначення, глосарій з дисципліни;

−    електронна бібліотека курсу, що містить підручники та посібники, які доповнені аудіо-відеоматеріалами, освітніми Інтернет-ресурсами тощо;

−    центральна частина ЕНМК - навчальний посібник, який може виконувати функції підручника і електронного тренажеру. Він має модульну структуру. Зв’язок між модулями здійснюється за допомогою гіперпосилань. Доступ до розділів і тем реалізується за допомогою інструменту «Зміст», який представляє всі теми курсу у вигляді ієрархічної структури.

Навчальний посібник включає:

−    анотацію або вступ;

−    теоретичний матеріал;

−    практикум для формування вмінь та навичок, в якому представлені покрокові розв’язки типових задач з вивченої теми;

−    методичні рекомендації до вивчення курсу;

−    тематику рефератів, курсових робіт;

−    словник термінів;

−    додатки;

−    рекомендовану літературу. 

Використання електронних навчально методичних комплексів дисциплін  навчальному процесі

Комп’ютерні телекомунікації все більше використовуються в різних сферах життя сучасного суспільства: бізнесі, фінансах, засобах масової інформації, науці та освіті.

Незважаючи на те, що Україна має недостатньо розвинуті телефонні мережі, за останні роки користувачі в Україні одержали доступ до зарубіжних телекомунікаційних мереж, що сприяло стрімкому впровадженню комп’ютерних телекомунікацій в освіту. Нині в переважній більшості закладів освіти використовуються телекомунікації.

Для забезпечення ефективного використання комп’ютерних телекомунікацій у навчальному процесі створюються відповідні навчально-методичні комплекси, які можна використовувати в локальних мережах та Інтернет.

У роботах науковців досліджується проблема розробки та використання інформаційно-комунікаційних технологій у навчальному процесі, сформульовані певні вимоги до ЕНМК, визначений його зміст, оформлення, методичні та програмно-технічні вимоги до ЕНМК і його компонентів, наводиться аналіз досвіду використання ЕНМК у навчально-виховному процесі, показується, що найбільш ефективними є курси, що засновані на альтернативних способах представлення навчального матеріалу: на підставі лінійної та нелінійної схем даються відповідні рекомендації з їхнього практичного використання.

Найбільш повним вважається ЕНМК, що містить таке:

−    анотацію до курсу, в якій наводиться коротка характеристика ЕНМК, його переваги, для кого він призначений;

−    робочу програму, що сформована на основі Державного стандарту з професії (спеціальності) та типової програми з даної дисципліни;

−    керівництво щодо вивчення дисципліни (методичні вказівки для викладача, учня), яке включає в себе вказівки для самостійного вивчення теоретичного матеріалу, виконання практичних завдань; вказівки з технології вивчення навчального матеріалу на певному рівні, послідовності використання всього навчально-методичного комплексу, навчальних модулів, блоків, навчальних одиниць;

−    навчальний посібник містить виклад навчального матеріалу (теоретичного, практичного) відповідної дисципліни, що відповідає робочій програмі та структуруванню на методичні дози (модулі, блоки, навчальні одиниці);

−    практикум використовується для формування вмінь та навичок на основі застосування теоретичних знань, що застосовуються під час розв’язування практичних завдань;

−    тести або тестуючі системи використовуються для перевірки рівня засвоєння навчального матеріалу на початковому, проміжному та підсумковому етапах;

−    довідник містить відповідні матеріали, таблиці, визначення, глосарій з дисципліни;

−    електронна бібліотека курсу містить підручники та посібники, які доповнені аудіо-відеоматеріалами, освітніми Інтернет-ресурсами.

Бурхливий розвиток інструментальних середовищ для Інтернет зачепив практично всі сфери програмування. Однією з цих розробок стало створення засобів, що дозволили навіть непрофесіоналам створювати електронні посібники (підручники), котрі мають стандартний і звичайний для користувачів Windows інтерфейс, а з іншого боку, – дозволили створювати ефективне середовище навчання. Мова йде про систему Microsoft HTML Help. Розробка ЕНМК здійснюється на основі гіпертекстової технології. Для цього на комп’ютері достатньо встановити тільки браузер (англ. Browser-програма для перегляду) Microsoft Інтернет Explorer.

Таким чином, використання сучасних комп’ютерних технологій у навчальному процесі дозволяє будувати інтерактивне засвоєння навчального матеріалу, що значно підвищує ефективність навчання.

Сучасні комп’ютерні дидактичні програми, що входять до ЕНМК дисципліни (електронні підручники, посібники, збірники задач і вправ, гіпертекстові інформаційно-довідникові системи і т.ін.) за умов належного грамотного використання стають потужним засобом (інструментом) вивчення дисципліни. В більшості випадків такі комплекси розміщують у локальній мережі навчального закладу або записують на компакт-дисках (CD). Проте в застосуванні ЕНМК у навчальному процесі є певні проблеми:

1.  Використання ЕНМК має певні труднощі, що пов’язані з наявністю локальної мережі та відповідного обладнання, яке дає можливість працювати з мультимедіа-програмами.

2.  Викладання навчального матеріалу, проведення занять має бути відповідним чином адаптоване для досягнення ефективності використання ЕНМК дисципліни.

Використання ЕНМК в навчальному процесі буде ефективним, якщо робота здійснюватиметься в єдиному інформаційному просторі, тобто, коли обчислювальні ресурси навчального закладу об’єднані в мережу з регламентованим доступом до інформації та обладнання, в яких розгорнуті та функціонують мережеві програмні засоби автоматизації процесів (від електронної бібліотеки до електронного каталогу бібліотеки), навчальних програмних засобів, що інтегровані в єдину інформаційну систему навчального закладу (ЄІСНЗ). Така ЄІСНЗ будується на базі Інтранет-мережі та об’єднує в єдиний інформаційних простір всі служби.

Важливу роль в ЕНМК відіграють електронні підручники (посібники), це навчальний матеріал, який не прив’язаний до фізичного носія, та закладений у програму. Він має забезпечувати функції: презентаційну, навчальну, статистичну властивість і має підсистему оцінювання рівня засвоєння навчального матеріалу.

 Відповіді на контрольні запитання

1.       Які засоби використовуються у створенні електронних посібників?

Засобами створення електронних підручників можуть бути:

-  традиційні алгоритмічні мови;

- інструментальні засоби загального призначення;

-  засоби мультимедіа;

-  гіпертекстові системи.

Характерними рисами електронних підручників, створених засобами алгоритмічних мов програмування є різноманітність стилів реалізації, складність модифікації і супроводу, великі витрати часу і трудомісткість, відсутність апаратних обмежень, тобто можливість створення ЕП, орієнтованих на наявну технічну базу.

Інструментальні засоби загального призначення застосовуються для створення ЕП користувачами, які не є кваліфікованими програмістами. Використовуючи програмне забезпечення загального вжитку, викладач може вільно формувати структури ЕП, наприклад:

Ø                уводити, редагувати і форматувати текст засобами текстових редакторів (MS Word);

Ø                готувати статичну ілюстративну частину (графічні редактори Adobe Photoshop, Соrel Draw та деякі інші);

Ø                підготувати динамічну ілюстративну частину (звукові та анімаційні фрагменти Macromedia Flash, Sound Forse).

До переваг інструментальних засобів слід віднести можливість створення ЕП особами, які не є кваліфікованими програмістами, скорочення трудомісткості і термінів, невисокі вимоги до комп'ютерів і програмного забезпечення.

Разом з тим є низка недоліків: різноманітний інтерфейс, відсутність можливості створення програм дистанційного навчання.

Використання ж гіпертекстової технології в підготовці ЕП дає можливість структурувати інформацію, за необхідністю її можна «викласти» на будь-якому сервері із можливістю корегування і використання у будь-якій формі навчання.

Гіпертекст –– це спосіб нелінійної подачі текстового матеріалу з ключовими словами, що мають прив'язку до певних текстових фрагментів. Таким чином, користувач не просто перегортає по порядку сторінки тексту, він може відхилитися від лінійного опису на будь-яке посилання, тобто сам керує процесом видачі інформації. В гіпермедіасистемі як фрагменти можуть використовуватися зображення, а інформація може містити текст, графіку, відеофрагменти, звук.

Слід зазначити, що гіпертекстова організація матеріалу певної предметної галузі не є щойно зробленим винаходом. Така організація інформації запропонована Теодором Хольме Нельсоном у 1960 році і була використана при створенні проекту Xanadu, фінансованого компанією Autodesk, яка заморозила роботу над проектом у 1992 році та незабаром закрила його. Наступним кроком було вико­ристання ідеї гіпертексту Тімом Бернерсом-Лі у CERN (Європейський центр ядерних досліджень) у 1989 році і розробка для платформи NeXTStep протоколу HTTP (протокол передавання гіпертекстів), URL (універсальний вказівник ре­сурсів), та HTML (мови розмітки гіпертекстів).

Отже, найкращим способом створення ЕП є гіпертекстові мультимедійні системи. Для створення гіпертекстових електронних документів можна використовувати різні мови програмування (HTML, DHTML, PHP та ін.) та спеціалізовані Web-редактори типу MS FrontPage, Macromedia Dreamweaver 4.0, Web Page Maker та інші.

Проте не всі викладачі достатньою мірою володіють мовами програмування, тому і виникають проблеми у створенні якісних електронних підручників.

Розглянемо редактори для створення ЕП:

MS FrontPage –– надає покращене середовище розробки гіпертекстових технологій, нові графічні засоби, засоби кодування, а також засоби для створення інтерактивних сценаріїв.

SunRav BookOffice (сайт програми: http://www.sunrav.ru) –– пакет, що складається з декількох частин:

Ø     SunRav BookEditor –– для створення і редагування книг і посібників;

Ø     SunRav BookReader –– для перегляду книг і посібників.

За допомогою даного пакету можна створювати посібники у вигляді ЕХЕ файлів, HTML, PDF форматах, а також у будь-яких інших (використовуючи шаблони). У посібниках можна використовувати всю потужність сучасних мультимедійних форматів: аудіо та відео- формати, картинки (різних форматів, включаючи анімаційні), флеш-анімацію та будь-які OLE об'єкти.

NATATA eBook Compiler Gold 2.2.1 (сайт програми http://natatagold.mn.ru/) додаток для створення електронних книг (електронні проекти, цифрові каталоги, корпоративні проекти, електронні журнали, фотоальбоми, Web-сайти, портфоліо, навчальні матеріали). Технічні можливості даної програми: стиснення інформації, вбудований пошуковий движок, закладки (можливість відкривати останню проглянуту сторінку), обмеження на використання, надійний парольний захист, використання «автоматичного перегортання» (AutoPlay), підтримка Flash, PDF, DOC (MS Word) та інших популярних форматів.

2.       Які проблеми мають місце в застосуванні ЕНМК в навчальному процесі?

  Застосування ЕНМК у навчальному процесі є певні проблеми:

1.  Використання ЕНМК має певні труднощі, що пов’язані з наявністю локальної мережі та відповідного обладнання, яке дає можливість працювати з мультимедіа-програмами.

2.  Викладання навчального матеріалу, проведення занять має бути відповідним чином адаптоване для досягнення ефективності використання ЕНМК дисципліни.

3.       Які умови ефективного використання ЕНМК?

Використання ЕНМК в навчальному процесі буде ефективним, якщо робота здійснюватиметься в єдиному інформаційному просторі, тобто, коли обчислювальні ресурси навчального закладу об’єднані в мережу з регламентованим доступом до інформації та обладнання, в яких розгорнуті та функціонують мережеві програмні засоби автоматизації процесів (від електронної бібліотеки до електронного каталогу бібліотеки), навчальних програмних засобів, що інтегровані в єдину інформаційну систему навчального закладу (ЄІСНЗ). Така ЄІСНЗ будується на базі Інтранет-мережі та об’єднує в єдиний інформаційних простір всі служби.

4.       Схарактеризуйте складові ЕНМК:

−    лекція;

−    семінари;

−    поточне тестування;

−    підсумкове тестування;

−    робота з електронним посібником;

−    робота з методичними матеріалами;

−    лабораторні роботи;

−    тренажери, імітатори.

           −    лекція;

Найбільш поширеною формою проведення занять у ВНЗ є лекція.

Розглянемо проведення лекцій у ВНЗ. Лекція є процесом передавання значного об’єму систематизованої інформації в усній формі досить великій аудиторії (групі студентів).

У сучасній освіті лекції посідають суттєве місце в навчальному процесі вищої школи, тому від педагога вимагається наблизити навчальний процес до умов професійної діяльності, сприяти обміну знаннями, досвідом, щоб не стверджувалася думка, що лекція привчає до пасивного, некритичного сприйняття чужих думок. У більшості предметів, що читаються у ВНЗ, лекції теоретичного змісту охоплюють 70-80% усього курсу, в практичних дисциплінах – до 40% матеріалу.

Використання інтерактивних методів під час лекції є ефективним засобом активізації навчально-пізнавальної діяльності студентів, що спрямована на розвиток у майбутніх фахівців самостійного мислення, формування творчих умінь нестандартного розв’язку певних професійних проблем з метою вдосконалення навичок професійного спілкування.

У процесі підготовки майбутніх фахівців використовуються такі види лекцій: лекції-бесіди, Проблемна лекція, лекція-дискусія, Лекція-аналіз, лекція-прес-конференція, лекція із заздалегідь продуманими помилками.
−    семінари;

Семінари, які спочатку були формою обговорення наукових проблем ученими певної галузі знань. Основна мета семінарських занять у вищій школі – це активізація студентів до самостійного набуття знань, умінь і навичок, оволодіння методами аналізу явищ і проблем, формування навичок самоосвіти студентів, сприяння поглибленому засвоєнню майбутніми фахівцями найбільш складних питань навчального курсу, спонукання студентів до колективного творчого обговорення матеріалу. Отже, основою семінарських занять є інтерактивна діалогічна взаємодія, а не репродуктивне відтворення лекційного матеріалу.

Використання засобів інтерактивних технологій на семінарах дає змогу проводити їх у формі дискусії, групового дослідження, взаємонавчання. Семінарське заняття багато в чому подібне до бесіди. Однак проблеми теоретичного і практичного характеру обговорюються більш ґрунтовно і всебічно. Це колективний пошук певної навчальної проблеми і шляхів її ефективного розв’язання. Учасники заняття аналізують проблему, виявляють причинно-наслідкові зв’язки, висувають шляхи її оптимального вирішення, відповідають на запитання і дискутують. Отже, семінар є творчим поєднанням бесіди і дискусії на більш високому методичному, науковому і теоретичному рівні, що передбачає відповідну підготовленість студентів. Типи семінарів: семінар-дискусія, семінар-дослідження.
−    поточне тестування;

Найважливішою функцією поточного тестування є функція зворотний зв'язок. Зворотний зв'язок дозволяє викладачеві отримувати інформацію про хід процесу засвоєння знань в кожного учня. Він становить одну з найважливіших умов успішного перебігу процесу засвоєння. Зворотний зв'язок повинен нести відомості  не тільки про правильність чи неправильності кінцевого результату, а й дозволяти здійснювати контроль над ходом процесу, ознайомитися з діями студента.

 Поточне тестування необхідне діагностування ходу дидактичного процесу, виявлення динаміки останнього, зіставлення реально досягнутих на окремих етапах результатів з запланованими. Крім власне прогностичної функції поточний контроль обліку знань, умінь стимулює навчальну працю учнів, сприяє своєчасному визначенню прогалин під час засвоєння матеріалу, підвищенню загальної продуктивності навчального праці.
−    підсумкове тестування;

Підсумкове тестування здійснюється під час заключного повторення. На цьому етапі дидактичного процесу систематизується і узагальнюється навчальний матеріал. Від вищої ефективністю можна буде застосувати відповідним чином складені тести навчання. Головна вимога до підсумкових тестових завданнь - вони мають відповідати рівню національного стандарту освіти. Дедалі більше поширюються технології підсумкового тестування за застосуванням комп'ютерів, і спеціалізованихпрограмм.
−    робота з електронним посібником;

Працюючи з електронною книжкою, ви не витрачаєте часу на пошук потрібної сторінки. Вбудована система пошуку одразу розкриває книжку там, де треба, миттєво «перегортає» сотні сторінок до наступного місця, що вас цікавить.

Електронне видання можна читати не так, як звичайну книжку, сторінку за сторінкою. Ви маєте можливість спочатку коротко ознайомитися з основним текстом, а потім більш детально вивчати те, що вас зацікавило. Для цього на сторінках є виділені кольором слова, за якими можна потрапити на інші сторінки, де йдеться про те, що пов’язане із цим словом. Отже, електронна книжка розкривається перед кожним її читачем так, щоб задовольнити саме його інтереси та потреби.

Ви можете копіювати окремі фрагменти з різних електронних видань і поєднувати їх в одному файлі. І це не завдасть їм шкоди, а вам дозволить легко і швидко зібрати докупи потрібну інформацію з певної теми.

На відміну від друкованих, електронні видання не обмежені фізичними можливостями книжок і звичайно містять багатий та високоякісний ілюстративний матеріал. Це і різнобарвні рисунки, і «живі» ілюстрації — матеріали відео-, аудіо- і кінозйомок, які відтворюють об’єкт у всій повноті його кольорів, звуку та динаміки. Сучасні електронні підручники та енциклопедії створюються на основі мультимедіа. 
−    робота з методичними матеріалами;

Серед основних форм методичної роботи називають такі:

– комплексне методичне забезпечення дисциплін (підготовка програм, навчальних посібників, практикумів, методичних посібників, що передбачають найбільш ефективне використання сучасних форм і методів навчання);

– розробка комплексних кваліфікаційних робіт і завдань за профільними дисциплінами;

– підготовка методичних матеріалів до самостійної роботи студентів;

– розробка і видання методичних рекомендацій з виконання курсових, дипломних і випускних робіт;

– підбір місць практики для студентів відповідно профілю майбутньої роботи;

– співробітництво з іншими навчальними закладами;

– вивчення, узагальнення і впровадження в навчальний процес прогресивних форм навчання;

– участь викладачів у методичних конференціях.
−    лабораторні роботи;

Лабораторні роботи призначені для вивчення явищ природи за допомогою спеціального обладнання.

Позитивний аспект цих занять полягає в тому, що вони сприяють зв'язку теорії з практикою, забезпечують набуття суб'єктами учіння навичок і вмінь користування лабораторним обладнанням, формують у них первинні навички та вміння дослідницьких дій. Лабораторні роботи проходять у формі фронтальних занять або індивідуально.

−    тренажери, імітатори.

5.       У чому переваги системного використання ЕНМК?

Переваги ЕНМК:

−    збереження навчальних матеріалів з усіх дисциплін;

−    вибір змісту, послідовності і методики навчання;

−    представлення навчальних матеріалів у зручному і наочному вигляді;

−    допомога під час розв’язування задач;

−    подання звітів і контрольних робіт;

−    комп’ютерна модернізація об’єктів і процесів, що вивчаються;

−    обробка результатів експерименту;

−    підтримка розробки навчальної документації;

−    контроль знань.

ТВОРЧІ ЗАВДАННЯ