Лабораторна робота №10

Лабораторна робота № 10
Тема: Сучасні технології навчання та науково-дослідної роботи на основі ІКТ.
Мета: Ознайомитися із сучасними технологіями навчання та науково-дослідної роботи на основі ІКТ, навчитися шукати інформацію засобами спеціалізованих наукових пошукових систем.

Література
1.        Гуревич Р. С. Інформаційно-телекомунікаційні технології в навчальному процесі та наукових дослідженнях : навчальний посібник для студентів педагогічних ВНЗ і слухачів інститутів післядипломної педагогічної освіти / Р. С. Гуревич, М. Ю. Кадемія. – Київ : Освіта України, 2006. – 366 с.
2.        Интернет в гуманитарном образовании : учеб. пособие для студ. высш. уч. завед. / А. Е. Петров, М. В. Моисеева, Е. С. Полат; под. ред. Полат Е. С. – М. : Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 2001, – 272 с.
3.        Кадемія М. Ю. Інформаційне освітнє середовище сучасного навчального закладу : навчально-методичний посібник / М. Ю. Кадемія, М. М. Козяр, Т. В. Ткаченко, Л.С. Шевченко. – Львів : Вид-во «СПОЛОМ», 2009. – 186 с.
4.        Поясок Т. Б. Застосування інформаційних технологій в навчальному процесі вищої школи : науково-методичний посібник для студентів та викладачів вищих навчальних закладів економічного профілю / Т. Б. Поясок. – Кременчук : ПП Щербатих О. В., 2009. – 104 с.
5.        Трайнев В. А. Информационные коммуникационные педагогические технологии (обобщения и рекомендации) : [учебное пособие] / В. А. Трайнев, И. В. Трайнев – 3-е изд. – М. : Издательско-торговая корпорация «Дашков и Ко», 2008. – 280 с.
6.  Bioinformatics: a concept-based introduction Edited by Venkatarajan Subramanian Mathura, Pandjassarame Kangueane, Springer Science+Business Media, LLC 2009 [Електронний ресурс]. – Режим доступуwww.springer.com.
7.  Immunoinformatics Springer New York 2008. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : www.springer.com.
8.  Berriz1, G. F. The Synergizer service for translating gene, protein and other biological identifiers / G. F. Berriz1, F. P. Roth // Bioinformatics. 2008. – 24. – 19. – P. 2272–2273.
9.  Konagaya, A. Trends in life science grid: from computing grid to knowledge grid / A. Konagaya // BMC Bioinformatics. – 2006. – 7. – (Suppl 5).
10.  Исследовательский совет Управления науки и технологии Велико­британии Research Councils at the Office of Science and Technology (OST). . [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.sciencemag.org/feature/misc/webfeat/vis2008/.
11.  Научная электронная библиотека e-library [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.elibrary.ru/defaultx.asp.
12.  Национальная лаборатория Argonne (Argonne National Laboratory). [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://wit.mcs.anl.gov/WIT2/.
13.  Национальный институт здоровья США  US National Institutes of Health (NIH.) [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.nih.gov/.

Теоретичні відомості
У сучасних умовах ефективність освітнього процесу визначається темпами розповсюдження та використання інновацій та нових технологій, що є результатом наукових досліджень, винаходів, відкриттів. Особлива роль у розвитку сучасного інноваційного процесу належить ІКТ, що пов’язані із використанням ресурсів Інтернет.
З розвитком і поширенням Інтернет-технологій стає доступним автоматизований, зручний і швидкий пошук наукової інформації, що охоплює сотні мільйонів документів наукового змісту. Слід зазначити, що звичайні, неспеціалізовані пошукові системи Інтернету (наприклад, http://www.google.com/), хоча і спрощують пошук необхідної наукової інформації, все ж не відповідають необхідним вимогам наукового Інтернет-сервісу.
На сьогоднішній день існує велика кількість міжнародних систем цитування (бібліографічних баз): Web of Science, Scopus, Web of Knowledge, Astrophysics, PubMed, Mathematics, Chemical Abstracts, Springer, Agris, GeoRef. Найавторитетнішими з існуючих міжнародних систем цитування, чиї індекси визнаються в усьому світі, є: «Web of Science» і його конкурент – порівняно молода система «Scopus».
Для пошуку наукових робіт, доповідей, дисертацій, технічних звітів, конспектів та інших наукових праць доцільно використовувати спеціалізовані наукові пошукові системи, наприклад, систему Scirus (http://www.scirus.com/). Ця система дозволяє шукати наукову інформацію в Інтернеті, забезпечуючи підбір документів із 167 мільйонів Web-сторінок наукового змісту (включаючи сайти університетів і бібліотек). Особливо важливо, що на сторінці з результатами пошуку виводяться посилання на повні тексти робіт, а не тільки на реферати. В системі проіндексовані наукові роботи США, країн Євросоюзу і Японії.
Система «Web of science» (колишня назва  Institute for Scientific Information, ISI) (www.isiwebofknowledge.com).
Ця система покриває більше 9000 видань англійською і частково німецькою мовами (з 1980 р.) і включає в себе три бази – Science Citation Index Expanded (із природничих наук), Social Sciences Citation Index (із соціальних наук), Arts and Humanities Citation Index (із мистецтва та гуманітарних наук). Процентне співвідношення між представленими в ресурсі Web of Science дисциплінами наступне: 25-27% – технічні та прикладні науки; 30% – це соціогуманітарні науки; 43-45% – блок природничих наук (в т.ч. 15-18% – науки про землі, біологія та медицина).
Система «Scopus» (www.scopus.com).
Система «Scopus» являє собою найбільшу в світі єдину мультидисциплінарну реферативну базу даних (із 1995 р.), що оновлюється щодня. «Scopus» – найбільша база даних наукових публікацій без повних текстів. Однією з основних функцій є вбудована в пошукову систему інформація про цитування. Scopus охоплює понад 15 тис. наукових журналів від 4 тис. наукових видавництв світу. Scopus на відміну від Web of Science не включає видання з гуманітарних дисциплін та мистецтва, містить невелику частку журналів із соціальних наук – не більше 17%, і в процентному відношенні набагато ширше відображає природничі науки і техніку – 83%.
Алгоритм пошуку інформації в базі даних SCOPUS
У базі даних SCOPUS користувачі можуть не тільки знайти анотацію та бібліографію статті, але також дізнатися ступінь її авторитетності в науковому світі (індекс цитування) і ознайомитися з роботами, що її цитують.
SCOPUS пропонує декілька видів пошуку: простий пошук, пошук за автором, пошук за організацією, розширений пошук.
Введіть термін запиту в поле Search for і виберіть критерії пошуку:
     All Fields – всі поля;
     Article Title, Abstract, Keywords – слово з заголовка, з анотації, ключові слова;
     Authors – автори;
     First Author – перший автор;
     Source Title – заголовок джерела;
     Article Title – заголовок статті;
     Abstract – анотація;
     Keywords – ключові слова;
     Affiliation – організація;
     Language – мова.
     ISSN – Міжнародний стандартний номер серіального видання CODEN – код, присвоєний журналу в Міжнародній службі CODEN DOI – номер DOI References – бібліографія Conference – назва конференції;
     Article Title, Abstract, Keywords, Authors – слово з заголовка, з анотації, ключові слова, автори.
Ви можете ввести 2 пошукових терміна, зєднуючи їх операторами AND (і), OR (або), NOT (виключення).
Можна ввести обмеження за роком видання або за часом додавання запису в базу SCOPUS. Також є можливість обмежити пошук предметними галузями (науки про життя, науки про здоров’я, медичні науки, фізичні науки та соціальні науки; якщо підвести курсор до назви предметної області – з’явиться жовте віконце з перерахуванням наук, що входять в цю галузь). Наприкінці формування запиту натисніть «Search».
Робота з результатами пошуку
Пошук інформації ведеться не тільки всередині системи SCOPUS, але також і за бібліографічними посиланнями (More), за Інтернет-сайтами (Web) за допомогою пошукової машини Scirus і патентів (Patents) – через систему Lexis-Nexis.
При заданні пошуку на початку сторінки ми бачимо можливі параметри обмеження результатів: за заголовком джерела, за ім’ям автора, за роком, за типом документа, за предметною галуззю, можна також додати категорії, натиснувши посилання «Add categories». Ми бачимо на екрані значення, що найбільш часто зустрічаються і можемо продовжити цей ряд, вибравши посилання «More» («Більше»). Вибравши потрібні значення, відзначаємо їх, клацаючи мишею всередині квадратика поруч зі значенням і натискаючи кнопку «Limit to» («Обмежити цими значеннями») або «Exclude» («Виключити»).
Нижче йде список результатів пошуку. Результати можна вивести (Output) на друк, в документ або електронну пошту, подивитися загальний огляд цитат (Citation Tracker), завантажити відразу декілька статей через менеджер закачувань (Download), подивитися список посилань (References) або цитувань статей (Cited by). З кожною роботою можна ознайомитися окремо: під назвою статті можна вибрати дію: переглянути анотацію і посилання (Abstract + Ref), прочитати тільки анотацію (Show Abstract) і вийти на повний текст статті на сайті видавництва (View at Publisher). Статті можна сортувати за будь-яким стовпцем, клацнувши мишею по заголовку. За замовчуванням результати пошуку виведені за роком видання – від пізніших до більш ранніх.

За допомогою бази даних Scopus можна знайомитися з індексом цитування та списком робіт певного автора. Для цього зручно використовувати функцію «Author Search» – пошук за автором. Тут можна ввести прізвище, ініціали та організацію чи місто, в якій працює вчений, з списку вибрати потрібне ім’я. Поруч з кожним прізвищем в стовпці «Documents» можна вийти в профіль автора (Détail), переглянути список робіт автора, або переглянути останню назву.

Виходячи в профіль автора, ми одержуємо можливість побачити кількість його статей в базі даних, кількість джерел, на які посилається автор, кількість цитування, індекс Хірша (h Index), список співавторів, предметні галузі, історію публікацій.
У профілі організації можна подивитися кількість публікацій, кількість авторів, партнерські організації, предметні галузі, в яких друкуються автори організації і т.д.
Розширений пошук (Advanced search)
Пошук дозволяє шукати по декільком полям одночасно. У пошуковому вікні вводяться назву поля і в дужках значення, терміни пошуку зєднуються логічними операторами (AND, OR, NOT). Список назв полів представлений зліва внизу, для додавання зі списку натисніть «Enter» або двічі клацніть на виділеному полі мишею.
Порядок виконання роботи
1. Завантажити базу даних Scopus.
2. Ввести ключове слово для пошуку (відповідно до теми вашої наукової роботи).
З результатів пошуку статей за ключовим словом вибрати необхідні Вам для наукових досліджень статті.
3. При роботі над статтями одержати різні формати представлення статті. Порівняти їх, зробити висновки про використання різних форматів для перегляду різних статей, наприклад, оглядів і дослідницьких.
4. Провести пошук наукової інформації в основних наукових архівах (ruhttp://www.nbuv.gov.ua/https://www.mendeley.com/http://elibrary.ru).
5. Провести порівняльний аналіз наукових пошукових систем, зробити висновок.
6. Створити повідомлення-звіт і відправити викладачеві по e-mail.

Звіт про виконання роботи
Контрольні запитання
1. Назвіть основні причини створення системи Scopus.
2. Назвіть основні відмінності системи Scopus від подібних баз даних.
3. Назвіть основні характеристики, переваги та недоліки використання Scopus.
4. Порівняйте, для пошуку якої наукової інформації найбільш доцільно використовувати пошукову систему «Web of science» та систему «Scopus».
5. Охарактеризуйте іншу наукову пошукову систему найбільш зручну для пошуку наукової інформації повязаної із Вашим науковим дослідженням.

Немає коментарів:

Дописати коментар